Вітер змін: Зміни приходять, коли їх не чекаєш
About this audiobook
— Ну, сідай, Кіро Макарівно Яворська, — повільно розтягує слова. — Де моя валіза?
— Звідки мені знати? — відповідаю неохоче. Якщо він сподівається мене розколоти, то марно старається.
— А мені здається, що вона у тебе.
— Тобі здається, — розтягую усмішку.
— Впевнений, що речі у валізі, яка стоїть в моєму номері, твої, — демонстративно блукає по мені поглядом.
— Хм-м, — тільки й можу видати.
— І щоденник... Можна почитати?
— Чужі щоденники читають тільки нахаби, які наступають на людей і навіть не перепрошують, — моє залізне терпіння вичерпується.
— То це я мав перепросити? — дивується так, наче я тільки що Америку відкрила. — Серйозно? — аж привстає зі свого місця. Оце психоване!
— Ну не я ж, — знизую плечима.
— Схоже, наше партнерство закінчилося не розпочавшись.
— Я теж так думаю.
