Кожна сторінка цієї книги - це кришталево чисте вікно у світ, де мрії перетворюються на реальність, а фантазія виграє над буденністю. Історії, що розкриваються на її сторінках, наповнені чарами та таємницями, які зачаровують читача з першого рядка. Це подорож, яка не має меж.
Поважний чеський письменник, поет, історик й перекладач, збирач чеських народних пісень та казок - Карел Яромир Ербен (1811-1870), запрошує у неповторний світ своєї збірки чеських казок, в якій Ви зможете відчути й насолодитися чудовою, романтичною й сповнену пригодами подорож, яка описана на сторінках цієї книги. Ілюстрованою Богемським живописцем Артушем Шайнером (1863-1938).
Видавництво Ганни Солодухи було створене зовсім недавно, хоча на книжковому ринку України ми перебуваємо з 2004 року, як розповсюджувачі книжкової продукції. Тепер ми вирішили спробувати себе у виданні книжок. І першою листівкою у нас є книга казок Карела Яромира Ербена "Золотоволоска та інші чеські казки" — чеського письменника й поета, перекладача та історика, етнографа й збирача чеських народних пісень та казок. В подальшому ми плануємо видавати книги і для дорослих і будемо старатися, щоб завоювати свого читача у цьому широкому морі літератури.
Карел Яромир Ербен (чеськ. Karel Jaromír Erben; 7 листопада 1811 — 21 листопада 1870) — чеський письменник та поет епохи романтизму, історик, правник, архівіст, перекладач і збирач чеських народних пісень і казок.
Народився у місті Мілетін у 1811 році. Син бідного шевця Яна Ердена. Дитиною був хворобливим. Закінчив початкову школу в Мілетіні. Упродовж 1825—1831 років навчався в гімназії, де зацікавився правництвом. 1831 року поступив до Празького університету на факультет філософії. У 1833—1837 роках займався вивченням права на ґрунтовній основі. Водночас захопився складанням віршів.
З 1837 року став працювати в міському суді Праги. Активно займався науковими розробками у галузі історії. Тому у 1841 році був обраний дійсним членом Королівського чеського суспільства наук. При цьому захопився архівною справою. У 1842 році став членом Чеського товариства актуаріїв. Того ж року оженився на Барбарі Межиковій.
У 1848 році брав участь у політичних подіях у Чехії, займаючи помірковану позицію щодо революції. Його було спрямовано до Хорватії задля налагодження співпраці між слов'янами Австрійської імперії. По поверненню до Праги, восени того ж року, його було призначено перекладачем при уряді королівства Богемія.
1850 року став секретарем Чеського музею. У 1851 році його було обрано архіваріусом Праги. Тоді ж став одним із засновників «Правничого журналу». У 1852—1853 і 1863—1864 роках обіймав посаду голови Королівського чеського товариства суспільних наук. У 1859 році вдруге одружився (після смерті першої дружини Барбари). У 1864 увійшов до уряду Праги. Помер у 1870 році.
Був збирачем казок, легенд, прислів'їв та приказок. Найзначущими працями з цього є «Сто слов'янських народних казок і легенд в оригінальних говірках» (1865 рік), «Вибрані народні казки і легенди від інших слов'янських гілок» (1869 рік). Зібрав близько 500 народних пісень («Богемські народні пісні та вірші»).
У 1868 р. в Празі, Карел Яромир Ербен опублікував етнографічну «Карту слов'янського світу» («Мара Slovanskèho Svèta»). Карта складена на основі власного польового етнографічного матеріалу. Крім того автор використав вже опубліковані карти Павла Шафарика, французького мандрівника Гійома Лежана і М. Ф. Мирковича. Масштаб мапи 1:6 400 000. Українські етнічні території охоплені лише частково. Це, зокрема, Буковина (Чернівці, Хотин), Бессарабія (Одеса), частково Поділля (Бар, Умань). Український етнос у легенді карти позначено як Rusovi. Мапу укладено способом якісного фону та етнічних територій. Крім українців, зображено розселення 9 інших народів. Щодо українсько-молдавського (К. Ербан виділяє тільки румунів) прикордоння, то тут автор допускає багато похибок. Українсько-румунська (молдавська) межа проходить через Хотин, Балту, Чернівці
Уславився поетичною збіркою «Букет народних переказів», що вийшла у 1853 році. В основу більшості балад, складових збірки, покладена ситуація, в якій герой здійснює вибір. Порушення якоїсь моральної заборони стає джерелом трагічних наслідків. У загальному контексті збірки ці мотиви співвідносяться з ключовою метафорою вступного вірша, у якому уособленням батьківщини є образ матері. Зміст балад втлумачував читачам думку щодо необхідності збереження вірності вітчизні й рідному народові. «Букет» Кароля Яромира Ербена справив великий вплив на розвиток жанру балади в чеській поезії XIX і XX ст.
У своїх наукових розвідках поєднував історичну та архівну справу. Спираючись на дослідження давніх руковисів, намагався розкрити події чеського народу в давнину («Вибране з чеської історії, зібране з давніх руських літописів»). Займався аналізом творчості Яна Гуса.
Євген Андрійович Солодуха (10 листопад 1959) — український письменник, перекладач.
Народився у місті Станисла́вів (нині місто Івано-Франківськ) у 1959 році.
Артуш Шайнер або Артур Шайнер (28 жовтня 1863 — 20 грудня 1938) — богемський
Шайнер не отримав класичної художньої освіти. Він почав малювати в дитинстві і захопився мистецтвом під час середньої школи. Спочатку він працював фінансовим секретарем у фінансовому відділі у Празі.
Шайнер розпочав свою кар'єру з малюнків у щотижневому німецькому гумористичному журналі «Lustige Blätter», що видавався в Берліні, та інших журналах Німеччини, Австріїя
Він проілюстрував серію «Куліграшек» — серію коміксів для дітей, написані Мартою Волеською.
У 1930 році він проілюстрував Podivuhodné příběhy barona Prášila Адольфа Веніга. У 1933 році оригінальні казкові ілюстрації вперше були виставлені у Празькій центральній бібліотеці.
Шайнер помер 20 грудня 1938 року у Празі.
Його робота включала дитячі книги, класичні романи, рекламні листівки, плакати та навіть театральні штори. У 1895 році він спроектував ляльковий театр для дітей свого брата Йозефа Шайнера, який виконував обов'язки мера «Сокола» у Празі, вирізавши дерев'яні ляльки в абсолютно новому стилі сецесії. У 20-х роках його стиль призвів до співпраці з маріонетковою трупою в Празі. Його сценічні завіси були використані для лінійного виробництва у 1932 році у видавництві J.R. Vilímek як комплект для невеликих домашніх кінотеатрів, які були модними в той період.
З 1911 по 1913 рік дві картини Шайнера — «Діва Марія та Дитина», «Розп'яття на дереві» — були виставлені в церкві святого Іоанна Непомуцького у Штеховіце, Чехія.