Збірка есеїв відомого польського журналіста Войцеха Пестки оповідає читачам важливу і цікаву інформацію про екзистенцію мешканців Центрально-Східної Європи, котрі успадкували яскраву культурну і політичну традицію, укорінену ще у довоєнній добі, зазнавши водночас важких випробувань під час тоталітарних режимів. Блискуче написані тексти, що є зразком «фірмового» стилю польської школи репортажу, розповідають про актуальні та близькі українській громадській думці теми, а також показують долі представників різних національностей, творчі осягнення яких засновані на поєднанні різних культурних настанов. Книжка є цікавою ще й тому, що вона водночас виявляє і розвінчує цілу низку міфів, які виникли у межах різних дискурсів. Значна частина сюжетів книги розповідає про долі осіб, котрі жили й живуть у містах сучасної України — Дрогобичі, Львові, Кременці, — що є додатковим аргументом на користь того, що ця книжка може бути затребувана на українському книжковому ринку.
Войцех Пестка (нар. 1951 року), польський поет, прозаїк, перекладач. Як поет дебютував ще у студентські роки, належав до поетичної групи «Сансара». Після закінчення факультету математики Люблінського університету займався науковими дослідженнями, працював садівником і програмістом, багато мандрував. Відзначений, зокрема, Нагородою маршала воєводства Мазовецького (2010), Міжнародною літературною премією імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2012), Міжнародною літературною премією імені Миколи Гоголя «Тріумф» (2013), Літературною премією імені Болеслава Пруса (2013). Його твори перекладалися англійською, німецькою, російською, латиською та українською мовами. У Видавництві «Астролябія» вийшла його публіцистична збірка «До зустрічі в пеклі».