THROUGH THE DARKNESS

DARK GAME

Про цю гру

У безмежних просторах абсолютної темряви лежить лабіринт, створений зловісним Деміургом, світобудівником і володарем ілюзій. Цей архітектор безодні ув’язнив душу у своїх викрутасах, приречену вічно блукати серед тіней у світі, де світло здається лише міфом, втраченим у віках. Гравець постає як єдиний проблиск надії в цьому царстві відчаю, але їхній шлях — це не героїчні подвиги чи битви, а болісне подорож крізь мережу безнадійності.

Мета гри - знайти вихід з лабіринту для душі, але шлях до свободи не вимощений героїчними вчинками чи битвами. Натомість він вистелений незбагненними містичними головоломками та перешкодами, які втілюють суть темряви та відсутності надії.

Ключові особливості гри:

1. **Всепоглинаюча темрява**: повна відсутність світла не тільки створює атмосферу, але й є ключовим елементом ігрового процесу. Гравці повинні навчитися «бачити» за межами видимого, використовуючи інші органи чуття для навігації лабіринтом.
3. **Атмосфера безнадії та ізоляції**: відчуття самотності посилюється повною відсутністю звуку, підкреслюючи ізольованість душі в цьому світі. Тиша – це не лише візуальний чи слуховий елемент; воно стає фізично відчутним, посилюючи відчуття безнадії.
4. **Самотність як випробування**: протягом усієї подорожі гравці не зустрічають ні союзників, ні ворогів, ні зовнішніх перешкод. Основне протистояння розгортається між гравцем і самим лабіринтом, який ніби жива істота знущається над спробами знайти вихід.

Ця гра є медитацією на теми самотності, темряви та пошуку світла в повному відчаї. Це не лише спонукає гравців досліджувати та розгадувати головоломки, а й замислюватися над глибиною власного сприйняття темряви та тиші. У цьому лабіринті, де кожен крок відбивається луною в порожнечі, гравці стикаються з власними страхами, відчуттям загубленості та питанням про те, чи справді існує вихід, чи пошуки світла — це лише ілюзія, яку підтримує згасаюче мерехтіння. надії.