Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії

Сапфо, Миртіда, Телесілла та інші

marras 2019 · Видавництво Астролябія / Astrolabe Publishing

Tietoa tästä e-kirjasta

Феномен жіночого поетичного письма вперше сформувався в Давній Греції. Александрійські книжники уклали «канон грецьких поетес»: Сапфо, Миртіда, Телесілла, Праксілла, Корінна, Ерінна, Анита, Носсіда й Мойро (поетеси VII–III ст. до Хр.). Але були поетеси й поза каноном: Гедила, Філінна, Мелінно, Юлія Бальбілла, Кайкілія Требулла, Дамо, Клеопатра, Теосебея й Евдокія Авґуста (поетеси III ст. до Хр. – V ст. після Хр.). Ці «канонічні» й «неканонічні» поетеси увійшли в «Кодекс давньогрецької жіночої поезії» — перше повне видання їхніх поетичних творів у перекладах українською мовою. Тут упорядковано та прокоментовано понад 350 текстів (фраґментів) жіночої поезії — від Сапфо до Евдокії Авґусти, від жриці до імператриці. Кодекс, як сукупність цілісних корпусів текстів кожної поетеси, сформовано з класичних антологій давньогрецької поезії, які суттєво доповнені новітніми публікаціями — текстологічними, епіграфічними та папірологічними.

Tietoja kirjoittajasta

Античні поетеси VII ст. до Хр. – V ст. після Хр.

Тарас Лучук — літературознавець, поет, перекладач. Закінчив Львівський державний університет ім. Івана Франка за спеціальністю «класична філологія». Кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка. Стипендіат Програми академічних обмінів ім. Фулбрайта. Член Асоціації українських письменників та Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу. Теоретик літературного ар’єрґарду. Автор поетичної збірки «Щодня крім сьогодні». Перекладає з давньогрецької, латинської, німецької та російської. У його доробку — переклади творів Сапфо й Алкая, Платона й Арістотеля, Катулла й Марціяла, Осипа Мандельштама й Даниїла Хармса, Йоганнеса Бобровського, Кіто Лоренца та інших письменників.