Книга представляє зацікавленому читачеви унікальний новітній погляд на феномен і проблематику одного з найунікальніших явищ української традиційної культури — кобзарства і лірництва. Крізь призму світобачення леґендарного панотця-цехмайстра Київського кобзарського цеху Миколи Будника та власних спостережень й експериментів, в процесі багаторічного спілкування та активної співпраці з майстром, автор доходить важливих висновків про історичну сутність кобзарських практик в Україні, виникнення й еволюції супровідного інструментарію, як-от гусел, автентичної бандури, кобзи Остапа Вересая, колісної ліри, та репертуару, що виконувався на цих інструментах. Видання є важливим етапом усвідомлення наукової істини про основи епічної й старцівської традицій українців. Воно містить конструктивну критику сучасного, так званого «академічного», бандурництва й розвінчує цілу низку квазінаукових і романтичних мітів про кобзарство. Висловлені тут гіпотези, теоретичні роздуми про самого Миколу Будника і кобзарство загалом будуть корисні для молодих дослідників, виконавців-реконструкторів, композиторів, студентів вищих навчальних закладів і шкіл, а також величезної когорти слухачів та поціновувачів кобзарства й української традиційної культури загалом.
Михайло Хай (1946 р. н.) — доктор мистецтвознавства, професор, завідувач відділу етномузикології ІМФЕ імені Максима Рильського НАН України, відомий український лірник і бандурист. Член Київського кобзарського цеху, засновник руху з науково-виконавської реконструкції української інструментальної традиції, керівник капелі автентичної інструментальної музики «Надобридень», цехмайстер Львівського лірницького цеху. 2006 року нагороджений премією Міністерства культури України імені Володимира Гнатюка, а 2015-го — премією Президії НАН України імені Філарета Колесси.