Збірка становить собою цікавий приклад етномузикологічного дослідження «слідами» відомого українського фолькльориста, доктора мистецтвознавства, професора Хая Михайла Осиповича, яке він здійснив разом із вихованкою знаменитої етномузикознавчої школи Софії Грици, кандидатом мистецтвознавства Лідією Романівною Федоронько по 45-річному терміні з часу своїх перших фолькльорних записів на цьому терені.
На прикладі понад сотні пісень та декількох спорадично схоплених зразків традиційної інструментальної музики зроблено спробу наукової реставрації модусу інтонаційного мислення родових сіл фолькльориста — Лютовиськ та Билич Старосамбірщини, що належать до малодослідженої й цікавої з діалектологічного погляду межової зони Бойківського Підгір’я та Надсяння.
Матеріал нотозбірки може становити науковий та популярно-освітній інтерес для вчених-етномузикологів, істориків фолькльористики, краєзнавців, студентів гуманітарного профілю, філологів та музикантів-діалектологів, композиторів та виконавців фолькльористичного спрямування.
Михайло Хай (1946 р. н.) — доктор мистецтвознавства, професор, завідувач відділу етномузикології ІМФЕ імені Максима Рильського НАН України, відомий український лірник і бандурист. Член Київського кобзарського цеху, засновник руху з науково-виконавської реконструкції української інструментальної традиції, керівник капелі автентичної інструментальної музики «Надобридень», цехмайстер Львівського лірницького цеху. 2006 року нагороджений премією Міністерства культури України імені Володимира Гнатюка, а 2015-го — премією Президії НАН України імені Філарета Колесси.