Ґай Валерій Катулл (84–54 рр. до Хр.) — найбільший лірик Давнього Риму, молодший сучасник Ціцерона і Цезаря, попередник Верґілія та інших поетів «золотої доби» римської літератури. Творець суб’єктивної лірики, лідер неотериків («нових поетів»), родом з Верони, загинув за нез’ясованих обставин у Римі. Писав «штучки поетичні», поеми на мітологічні теми, а також елегії та епіграми. Вони були об’єднані в одну «Книгу Катулла Веронського», що нараховує понад 120 поетичних творів. Як поет Катулл був наново відкритий на початку XIV ст., а відтак його поезія мала значний вплив на ренесансних поетів. До шкільних авторів не належав, але його цитували в курсах теорії поезії, зокрема в Києво-Могилянській академії. Хоча вірші Катулла почали перекладати по-українському понад сто років тому (серед перекладачів були Тарас Франко і Микола Зеров), але повне зібрання творів поета в українських перекладах виходить уперше. Видання двомовне. Латинський ориґінал опрацьовано за ренесансними рукописами та виданнями. У коментарях враховано текстологічні студії над Катуллом — від часів Ренесансу й дотепер.
Ґай Валерій Катулл (87–54 рр. до н. е.) — перший і найвизначніший римський лірик, сучасник Ціцерона, Цезаря та Верґілія. Катулл був наново відкритий на початку XIV століття, а відтак його поезія мала потужний вплив на ренесансних поетів. Серед його віршів, що дійшли до нас, є безпосередні переклади александрійської поезії, за що сучасники називали Катулла «вченим поетом». Але теперішні літературознавці силою поета вважають його любовну лірику та епіграми проти суперників у коханні й літературі.
Тарас Лучук — літературознавець, поет, перекладач. Закінчив Львівський державний університет ім. Івана Франка за спеціальністю «класична філологія». Кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка. Стипендіат Програми академічних обмінів ім. Фулбрайта. Член Асоціації українських письменників та Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу. Теоретик літературного ар’єрґарду. Автор поетичної збірки «Щодня крім сьогодні». Перекладає з давньогрецької, латинської, німецької та російської. У його доробку — переклади творів Сапфо й Алкая, Платона й Арістотеля, Катулла й Марціяла, Осипа Мандельштама й Даниїла Хармса, Йоганнеса Бобровського, Кіто Лоренца та інших письменників.